З ростом дитини виникають все нові і нові питання.

Коли приходить час для першого прикорму, приводів для переживань стає ще більше.

Молода матуся отримує масу рекомендацій лікарів і досвідчених мам, але що робити, якщо малюк просто-напросто відмовляється від їжі?

насправді, причин того, що дитина належить до їжі з меншим ентузіазмом, ніж нам би того хотілося, багато.

Це причини і біологічного і психологічного характеру. Спробуємо ж розглянути основні з них і дати їм пояснення.

Дитина не хоче їсти прикорм. Що робити?

Перші півроку свого життя малюк харчувався виключно грудним молоком або спеціальними адаптованими сумішами, і з цим способом живлення не виникало ніяких особливих труднощів.

Але настав новий етап, коли в меню дитини пора внести деяку різноманітність. І ось тут-то все проходить, на жаль, далеко не завжди гладко.

По-перше, складно визначити те саме час, коли дитина готова сприйняти нову для себе їжу,

по-друге – це все-таки один з перших педагогічних процесів, коли матусі треба відчути себе не просто турботливою і ніжною годувальницею, а й справжнім психологом.

Коли починати вводити прикорм?

Лікарі називають оптимальним терміном для введення прикорму вік 6 місяців, але це не означає, що таке твердження стосується всіх дітей без винятку. «Дозріти» для такого кроку малюк може і в 7, і 8, і 9 місяців.

Ставтеся з розумінням до своєї дитини: маленька людина отримує щось нове, зовсім несхоже на те, з чим стикався раніше, тому підходить до такої їжі з обережністю.

Для того щоб звикнути до нової їжі, потрібна дитині не один тиждень.

Пам’ятайте, що поспішивши з введенням прикорму, можна тільки нашкодити малюкові.

Яким повинен бути перший прикорм?

Зазвичай першою їжею з дорослого світу для малюка стає овочеве пюре.

Для того щоб смак їжі не шокував дитини, пюре змішують з грудним молоком.

Це сприяє і деяке розрідження продукту, тоді їжа краще проходить по стравоходу малюка, не травмуючи його при цьому.

Але і в цьому питанні відіграють роль індивідуальні харчові переваги: деякі дітки категорично відмовляються від занадто рідкої їжі, зате з апетитом їдять пюре густої консистенції.

Багатьом малюкам потрібен час ще й для того, щоб навчитися набирати їжу з ложечки, а потім ковтати її.

Для першого прикорму найкраще підходять пластмасові ложки, а металеві столові прилади варто приберегти на потім.

Малюк вивчає світ, озираючись навколо себе. На перших порах поведінка батьків – це основний приклад, на який дитина може рівнятися.

Не даремно вважається, що основною ознакою готовності немовляти засвоювати нові продукти є ступінь його зацікавленості в тому, що їдять його батьки. Покажіть малюкові, що потрібно робити з цим дивним вмістом ложечки, вживайте схожу їжу поруч з ним.

Як привчити малюка до прикорму?

1 Не змушуйте. На жаль, іноді батьки забувають про те, що дитині потрібно зовсім небагато їжі, для того, щоб відчути ситість. Виховуйте у дитини позитивне ставлення до ритуалу обіду.

Не варто нервувати, якщо вам здається, що малюк з’їв менше, ніж; менший, ніж інші діти; менше, ніж сказав педіатр.

Ваш психологічний стан відмінно передається дитині, і якщо годування у нього буде асоціюватися з такою напруженою обстановкою, в подальшому впоратися з цим завданням буде нітрохи не легше.

Посміхайтеся малюкові, як можна частіше хваліть його. Будьте терплячою, поспіх у цій справі зовсім ні до чого.

Все-таки вживання їжі носить інстинктивний характер, так що якщо малюк не з’їв свою порцію зараз – обов’язково з’їсть тоді, коли зголодніє сильніше.

2 Експериментуйте. Продуктів, дозволених навіть для самих маленьких, досить багато.

Якщо ви почали вводити прикорм, скажімо, з морквяного пюре, а воно ну ніяк не йде, спробуйте картопляне, кабачкове, гарбузова.

Вік вашого малюка досяг терміну, коли радять починати вводити каші, а м’який рис не викликає у малюка ніяких емоцій – поверніться до овочевого пюре, і так далі.

Пробуйте фабричні суміші для прикорму, деякі з них користуються великою популярністю навіть у самих вибагливих діток.

Нічого страшного, якщо таке харчування буде присутній в раціоні дитини аж до трирічного віку.

3 Вводите режим дня. Привчайте дитину з самого раннього віку дотримуватися режиму дня, в тому числі і режим прийому їжі.

Після сніданку слід легкий полуденок, після полудня – прогулянка на свіжому повітрі, потім приходить час для обіду, і так далі. Змінюватись можуть порції, але не час сніданку, обіду і вечері.

до Речі, свіже повітря, як ніщо інше, стимулює пробудження апетиту.

4 Не відволікайтеся від їжі. Частою помилкою у спробі зайняти малюка процесом годівлі є відволікаючі маневри: вечеря «під телевізор», іграшки, розмови під час їжі.

Не варто допускати такого, в такому разі увага дитини дійсно перемикається тільки лише на розвагу, їжа відходить на другий план, і «змусити» його з’їсти ще хоч щось стає ще складніше.

Фізіологічні причини відсутності апетиту

1 Прорізування молочних зубів. Бувають випадки, коли знижений апетит дитини обумовлюється природними причинами, зовсім від його бажання не залежать.

Наприклад, не найприємніший для малюка період прорізування зубів зазвичай пов’язаний з втратою апетиту.

Зубки прорізуються, приносячи дитині дискомфорт і хворобливі відчуття, тому їсти в цей час він просто Не може. Від цього етапу нікуди не дітися, тому просто перечекайте його.

Як і завжди, не годуйте дитину насильно, але обов’язково слідкуйте, щоб в його організм надходила достатня кількість рідини.

2 Наслідки щеплень. Багато батьків відзначають серед побічних ефектів після планової вакцинації саме зниження апетиту.

Звичайно, щеплення – це невелике випробування для організму маленького чоловічка, але все-таки необхідність. Будьте готові до таких складнощів і обов’язково надавайте дитині максимальну підтримку.

3 Дитячі хвороби. Поганий апетит завжди викликає занепокоєння, перша думка у матусі при вигляді відмовляється від їжі малюка – «Невже захворів?» На жаль, організм дитини дійсно дуже ніжний, і від дитячих захворювань не застрахований ніхто. Навіть легка застуда може спричинити за собою тимчасову відмову від їжі.

Варто турбуватися тоді, коли відсутність апетиту супроводжується проносом, підвищеною температурою, блювотою.

У цей час у малюка всі сили спрямовані на те, щоб якомога швидше подолати хворобу, а перетравлення великих обсягів їжі може лише загальмувати процес. Знову ж, значно більш важливим залишається рясне питво.

4 Зміна сезону. Коли після холодної зими настає тепла пора року, абсолютно у всіх знижується потреба в отриманні калорій. Діти того не виняток: порції їжі в міжсезоння можуть значно зменшитися.

5 Низька фізична активність. Припустимо, сьогодні був сірий день, прогулянка не вдалася, малюк весь час провів в ліжечку. Енергія не витрачається, так звідки ж взятися втоми і, як наслідок, апетиту? Тобто, з’їденого вранці овочевого пюре цілком вистачило на те, щоб відчувати себе бадьоро протягом половини дня.

Чи можна змусити дитину їсти?

ні, Ні і ще раз ні. Ніколи не забувайте, що малюк може відмовлятися від пропонованої їжі лише у двох випадках: або він є не хоче, або Не може.

Якщо ви відчуваєте, що робите помилки у годуванні малюка, як можна раніше внесіть зміни в цей процес.

Так, вживання їжі – це не просто повсякденна процедура, це ритуал, в якому беруть участь усі члени сім’ї. Спробуйте змінити свої принципи і звички, і ви відразу ж помітите позитивний результат.