Польові кольору не так гарні, як троянди або лілії, вони менш яскраві і здавалося непримітні, однак в слов’янській культурі в лікуванні, в косметології і при проведенні обрядів використовувалися саме вони. Особливо популярним вважалося польове рослина з яскраво-жовтими квітками, яке в народі називають Іван-да-Марья. Чому йому дали таку незвичну назву?

Рослина так назвали за старою слов’янською легенди. У простій родині народилися дівчинка і хлопчик, близнюки. Їм дали імена Купала і Кострома. Коли Купала був ще маленьким дитиною, його забрала птах і полетіла в невідомі краї. Через багато років молодий хлопець Купала плив по річковому течією на своєму човні й підібрав вінок, який належав дуже вродливої дівчини. Як виявилося, її звали Кострома. Вони закохалися один в одного та вирішили одружитися за стародавнім слов’янським обрядом. Коли чоловік і дружина повернулися в село, їм повідомили про те, що вони є рідними сестрою і братом. Бог в покарання за порушення звичаїв перетворив їх в квітку.

Існує й інша виклад легенди, за нею хлопець і дівчина попросили самі, щоб їх перетворили в рослину, щоб їм не довелося розлучатися.

Сьогодні Іван-да-Мар’я є головним квіткою святкування дня Івана Купали. Він символізує чисту міцну і любов. Жовті листочки квітки є символом полум’я, а фіолетові – символом роси (води). Таким чином, квітка є єднанням жіночої та чоловічої протилежностей.