Формування самооцінки у дитини

Самооцінка людини формується ще в дитинстві і впливає на всю його подальше життя.

Саме тому батькам важливо приділити цьому питанню серйозну увагу.

Продуманий підхід, вміння правильно заохочувати малюка і оцінювати його дії, підтримка і орієнтир на моральні цінності – ось лише мала дещиця того, чим необхідно орієнтуватися мамам і татам.

Детальніше про це розповідає психолог, дитяча письменниця Оксана Стазі.

Чому самооцінка так важлива

Від самооцінки людини залежить, як складеться його життя, наскільки успішним він буде і чого зможе домогтися. Якщо особистісне сприйняття завищена, це може призвести до труднощів у стосунках з оточуючими.

Якщо, навпаки, занижена – його власник ризикує провести все життя на «других ролях»: такі люди досить пасивні і швидше пливуть за течією, ніж борються за досягнення своїх цілей і бажань.

Адекватність самосприйняття, здорова критичність, уміння неупереджено оцінити свої сильні і слабкі сторони дозволяє ефективно вибудовувати робочі та особисті зв’язки, домагатися розташування і відчувати себе комфортно і щасливо.

Велике майбутнє маленької людини

Вже на перших роках життя у дитини починає закладатися основа самооцінки – і те, якою вона стане, багато в чому залежить від батьків.

В умовах сварки, невдоволення, підвищеної суворості, а також при недостатній увазі малюк, швидше за все, отримає занижену самооцінку.

Там же, де потреби дітей ставлять у главу кута, потурають усім їх бажанням і примхам, надмірно хвалять, чаша терезів очікувано хитнеться в бік завищеної самооцінки.

В три роки у малюка активно формується усвідомлення власного «Я» – через вчинки і їх оцінку батьками.

Він прагне продемонструвати оточуючим особисті вміння та очікує схвалення з боку дорослих.

Підтримка в цей період дуже важлива – дитина вчиться пишатися своїми досягненнями, і в майбутньому це дозволить йому знайти і розвинути повагу до себе і почуття власної гідності.

Тричі подумай, потім скажи

Батькам варто з великою увагою ставитися до того, що і як вони говорять своїй дитині – адже будь-яка їх оцінка позначається на самовосприятии малюка.

До завищеної самооцінки призводить:

  • тотальне схвалення, коли похвал виступає як основна форма оцінки будь-яких дій дитини;
  • ігнорування поганих вчинків, коли дорослі не хочуть витрачати час і душевні сили на «розбір польотів», посилаючись на те, що «він ще маленький», «виросте – порозумнішає».

Відсутність у дітей чітких моральних орієнтирів призводить до того, що вони починають сприймати свою поведінку, як дозволене, і погані вчинки повторюються і в більш дорослому віці.

До заниженої самооцінки призводить:

  • відсутність похвали або її рідкість;
  • постійні докори;
  • покарання навіть за дрібні витівки.

Такий підхід формує у дитини відчуття постійної провини, яке може розвинутися комплекс неповноцінності.

Даруєте любов без оглядки

З щасливих дітей виростають щасливі дорослі!

Для дитини дуже важливо відчувати себе коханим. Завищена самооцінка у ранньому віці – це нормально і говорить лише про сприятливій атмосфері в сім’ї.

З часом в житті малюка з’являться інші люди, крім родичів, і взаємодію з ними допоможе підкоригувати його самооцінку. Важливу роль у цьому процесі відіграє також виховання у колі сім’ї

Саме мама і тато дають дитині моральні орієнтири, виявляють схвалення або засудження за різні вчинки.

Пам’ятайте: діти, яким не вистачило батьківської любові і тепла, відчувають себе нещасними і виростають із заниженою самооцінкою.

Дитина потребує вашої допомоги

З віком дитини починають пред’являти все більше вимог.

І це правильно – його самосвідомість росте, він здатний докласти зусиль для досягнення мети.

Дитина усвідомлює наслідки вчинків, його розуміння доброго й поганого стає більш чітким.

Власна самооцінка пов’язується з особистими досягненнями.

До 6-7 років малюк спирається в своїх діях на емоції, і батькам важливо допомогти йому розібратися, які вчинки і поведінка є позитивними, а які – негативними з точки зору суспільства.

Це дасть дитині можливість навчитися самостійно давати оцінку своїх справах і поведінки, а також дозволить зрозуміти, хорошим або поганим людиною він є.

Формування адекватної самооцінки у дитини

Не ігноруйте дитину! Приділяйте йому увагу. За позитивні дії – заохочуйте, за негативні – ганьте.

Не скупіться на похвалу, якщо дитина її заслужив. Так ви підкріплюється його прагнення чинити правильно і бути гарним.

Даючи доручення, орієнтуйтеся на вік дитини – йому ще не все по плечу.

Якщо малюк постійно стикається з розчаруванням від того, що його зусилля не привели до потрібного результату, це може сформувати в нього комплекс неповноцінності.

Пам’ятайте, що дітям дуже важлива батьківська підтримка – причому не тільки тоді, коли потрібно розділити успіх, але і при невдачах.

Співпереживайте їм, радійте разом з ними, допомагайте долати труднощі і виправляти помилки, надихає на нові добрі звершення і вони матимуть впевненість у своїх силах!

Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, це може негативно вплинути на його самооцінку.

Хтось раніше вчиться ходити, хтось писати або читати – це дуже індивідуально, і не є показником загального розвитку.

Набагато правильніше відстежувати наявність або відсутність прогресу щодо попередніх досягнень малюка.

Не забувайте, що навіть у ранньому віці дитина – це вже особистість. Ставтеся до нього з повагою, не ображайте, не критикуйте без причини, а якщо помилилися і повели себе неправильно, не бійтеся зізнатися в цьому і вибачитися перед дитиною.

На закінчення хочеться сказати всім батькам, любіть свою дитину! Тоді він ростиме впевненим у своїх силах і це допоможе йому долати невдачі і добиватися успіхів.

  • Дякуємо автора:

    Оксана Стазі – дитячий письменник, психолог, педагог з багаторічним стажем; працювала вчителем початкових класів, має міжнародну практику.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *