Під час вагітності жінкам, на жаль, часто доводиться стикатися з різними проблемами.

Одним з найбільш неприємних сюрпризів для майбутньої матері може стати бактеріальний вагіноз, про який найчастіше дізнаються безпосередньо при відвідуванні гінеколога.

Зустрічається ця проблема досить часто: її виявляють приблизно у 20 % вагітних.

Однак мало хто знає про причини, симптоми та можливі наслідки цього інфекційного захворювання.

Що таке бактеріальний вагіноз

У піхву жінки існує мікрофлора, тобто набір мікроорганізмів, які використовують організм людини як середовища проживання. Більшість цієї флори складають молочнокислі бактерії, особливо багато серед них паличок Додерлейна (приблизно 95 %).

У нормі ці мікроби не доставляють ніяких проблем жінці і навіть приносять користь, так як вони регулюють кислотність у піхві, створюючи ідеальні умови для роботи статевої системи, імунного захисту, зачаття і протікання вагітності.

Деякі негативні фактори пригнічують звичну мікрофлору.

Якщо ще й відбувається інфікування патогенними мікроорганізмами, то вони починають безконтрольно розмножуватися в статевих шляхах жінки.

Так і виникає бактеріальний вагіноз – інфекційне захворювання, що виявляється в зміну бактеріальної флори в піхвових виділеннях.

При цьому на вагінальних мазках відсутні лейкоцити, тобто не розвивається запалення.

Причини бактеріального вагінозу

Фактори, які викликають пригнічення нормальної мікрофлори і розвиток патогенних мікробів, дуже різноманітні:

1 Гормональні зрушення при статевому дозріванні, початку менструацій, під час менопаузи, на ранніх стадіях вагітності, а також під час прийому гормональних препаратів.

2 Загибель нормальної мікрофлори під дією антибіотиків, особливо після антибактеріальної терапії при хірургічних операціях (на різних органах, не тільки репродуктивних).

3 Істотні зміни в вагінальної мікрофлори відбуваються в результаті запальних процесів статевих органів. Особливо відчутні вони, якщо запалення надовго залишити без лікування.

4 Загальне зниження імунного захисту організму за різних хвороб інфекційного та неінфекційного характеру, поганого харчування, недотримання правил гігієни, наявності шкідливих звичок.

5 Застосування контрацептивів різних типів, як оральних гормональних препаратів, так і внутрішньоматкових або сперміцидних засобів.

Вони порушують нормальну середу в статевих шляхах жінки.

6 Ймовірність захворювання бактеріальним вагінозом значно підвищується, якщо жінка або чоловік мають зв’язку одночасно з декількома статевими партнерами.

Мікрофлора, існуюча в статевих шляхах, дуже вразлива, тому дія негативних чинників практично завжди позначається на її стані. Хоча жінка може і не помічати порушень, якщо вони не проявляються відчутними симптомами.

Можлива вагітність при бактеріальному вагінозі

Вагітність може наступити при наявності бактеріального вагінозу. У більшості випадків це відбувається, якщо жінка не проходить обстеження і не усуває проблему при плануванні вагітності, а сама хвороба розвивається безсимптомно.

Якщо вагіноз прогресує під час вагітності, він може значно ускладнити процес виношування дитини.

Патогенна мікрофлора виробляє речовини, які можуть викликати розрив навколоплідних оболонок, спровокувати викидень або передчасні пологи, інфікувати сам плід, призвести до відставання в рості і наборі ваги.

Після пологів може початися септичний процес в матці, що дуже небезпечно для здоров’я і життя жінки.

Бактеріальний вагіноз при вагітності: симптоми

Вагіноз залишається непоміченим досить часто. Іноді його прояви жінки не сприймають як симптом якоїсь хвороби, тому не звертають на них уваги. В більшості випадків це захворювання супроводжується:

1 Появою неприємного запаху від піхвових виділень. Він виникає через розкладання жироподібних речовин і амінокислот під дією патогенної мікрофлори, і часто нагадує запах риби.

2 Збільшенням кількості піхвових виділень. Вони мають білий або сіруватий колір, можуть нагадувати піну, яка покриває поверхню слизової оболонки статевих шляхів.

3 Підвищенням кількості виділень після статевих актів або до настання менструації.

В цей час середовище в статевих органах змінюється, що провокує більш інтенсивне їх утворення.

4 Відчуттям дискомфорту в області статевих шляхів: порушення сечовипускання, болем, свербінням. Вони, як правило, посилюються під час або після статевого зносини.

При огляді пацієнтки лікар ставить діагноз за кількома критеріями. По-перше, він враховує скарги пацієнтки (якщо такі є) і визначає характер виділень (їх колір, консистенцію, запах).

Другий, обов’язковий етап в постановці діагнозу, – взяття мазка з піхви. Це зручний метод для визначення складу мікрофлори статевих шляхів, він дає уявлення про домінуючих видах патогенної флори (але визначити всі її складові неможливо, так як різноманітність мікробів може бути надзвичайно високим).

Бактеріальний вагіноз при вагітності: лікування і профілактика

Профілактика вагінозу не включає будь-які специфічні заходи. Вона передбачає максимальне виключення негативних факторів, які можуть спровокувати захворювання.

найголовніші моменти, які безпосередньо залежать від жінки – це неприпустимість безладних статевих зв’язків, ведення здорового способу життя та зміцнення загального імунітету.

Якщо організм має високу опірність захворюванням, ймовірність розвитку вагінозу під час вагітності знижується.

Цю хворобу краще виявити до вагітності, коли жінка проходить обстеження при плануванні.

В такому випадку лікування буде ефективнішим, адже при виношуванні дитини багато препарати заборонені до вживання.

Якщо бактеріальний вагіноз виникає або виявляється під час вагітності, це ускладнює процес усунення проблеми.

Зазвичай лікування бактеріального вагінозу включає в себе два етапи: придушення існуючої патогенної мікрофлори за допомогою оральних і вагінальних антибактеріальних препаратів (кліндаміцин, метронідазол, орнідазол та ін) і відновлення нормальної мікрофлори, в якій переважають лактобактерії (різні пробіотики, лактогель, вапигель і ін).

Такі препарати, як кліндаміцин і метронідазол, мабуть, не чинять негативного впливу на плід і протягом вагітності. Однак є і заборонені до застосування засобу, наприклад, тинідазолу).

Лікування бактеріального вагінозу під час вагітності не рекомендується проводити з допомогою вагінальних антибіотиків.

Більшість лікарів рекомендують починати лікування бактеріального вагінозу у другому триместрі вагітності, після 20-го тижня вагітності.

Така стратегія зумовлена ймовірністю того, що антибіотики можуть вплинути на ранні етапи розвитку плоду, коли відбувається закладка його органів і починається їх формування.

Після першого триместру дитина стає менш сприйнятливим до дії негативних факторів.

Процес лікування цієї хвороби, швидше за все, буде тривалим. Пацієнтка повинна бути готова до того, що навіть після усунення вагінозу і при нормальних результатах аналізів піхвової мікрофлори, ймовірність повторення захворювання все одно залишається.

Тому, якщо жінка перенесла вагіноз і успішно пройшла курс лікування, їй все одно необхідно регулярно відвідувати гінеколога, щоб вчасно виявити рецидив хвороби. До того ж, потрібно бути більш уважною до свого здоров’я і суворо дотримуватися рекомендацій лікаря.

При бактеріальному вагінозі жінка має шанс виносити і народити здорову дитину. Але це можливо тільки у випадку, якщо лікування розпочати вчасно і довести його до кінця. Протягом всієї вагітності стан майбутньої матері і її малюка має перебувати під контролем фахівців.