Відома піца Маргарита зобов’язана своєю назвою імені дружини італійського короля Умберто Першого, загальновідомою Маргарити Савойської. А її особлива відмінність в тому, що вона має забарвлення італійського прапора – зелено-біло-червоні кольори. На авторство створення даної піци претендував не один кулінар, однак згідно документального підтвердження, у вигляді королівської грамоти, вона була створена кухарем Паппино Бранди. У даній статті представлений рецепт класичної піци Маргарита, максимально адаптований під умови нашої країни і можливість приготування в домашніх умовах.

Основні інгредієнти і історія піци Маргарита

Склад цієї страви дуже простий, але, тим не менш, таке нехитре поєднання створює дивовижний смак і яскравий, привабливий зовнішній вигляд. Відома піца Маргарита має в своєму складі властиві для даних місць інгредієнти, що представляють собою забарвлення італійського прапора. Зелений колір надає піці базилік, відома і часто застосовувана при виготовленні різних страв в цій країні пряна трава. Білий колір піці додає часто використовується при створенні піц сир Моцарелла. Джерелом червоного кольору служать помідори.

У деяких випадках при приготуванні піци Маргарита використовується томатний соус, проте, це вже зовсім не класичний варіант рецепта. Різновид такого страви без наявності в ньому помідор отримала назву Маргарита б’янка. Також і сир Пармезан не є обов’язковим у складі даного страви, він, на думку більшості кухарів, з’явився в рецепті вже набагато пізніше.

Таку гарну назву «Маргарита» італійська піца придбала в 1889 році. Одного разу, за однією з легенд, королева Маргарита побажала спробувати їжу бідняків, однієї з якої і вважалася піца, і відвідала місце харчування простих людей, знаходиться біля королівського палацу. Нове блюдо королеві дуже сподобалося, і вона запитала у кухаря, як воно називається. Винахідливий кулінар відповів, що це блюдо названо в честь її величності – «Маргарита».

Як приготувати тісто для Маргарити

Для його створення необхідно взяти:

• борошно – 250 грам;
• дріжджі хлібопекарські – 20 грам;
• вода – 100 мл;
• оливкова олія – 3 столових ложки;
• сіль – 1 чайна ложка.

Для приготування тіста:

дріжджі розводимо в теплій воді, додаємо до маси кілька столових ложок борошна, добре розмішуємо. Отриманої маси необхідно дати постояти близько півгодини в теплому місці. Після цього слід додати до опарі олія оливкова, борошно і підсолити. Тісто добре вимішуємо, якісно місимо, скачуємо з нього кулю і накриваємо чистою серветкою, залишаємо «доходити» приблизно на годину.

Тісто можна розкачати качалкою, проте в Італії основу для піци створюють тільки за допомогою рук. Не володіючи достатнім для цього досвідом, складно буде провести всі необхідні маніпуляції і тому можна спробувати просто розім’яти тісто руками, поки воно не набуде потрібної форми – не перетвориться в тонкий та круглий коржик.

Як приготувати саму піцу

Для її створення нам знадобляться:

• тісто дріжджове – 400 грам;
• сир Моцарелла – 200 грам;
• сир Пармезан – 50 грам;
• помідори – 200 грам;
• базиліка свіжі листя;
• оливкова олія – 3 столових ложки;
• масло рослинне – для випічки і смаження;
• сіль і перець – згідно перевагам.

Готуємо Маргариту, для чого:

деко змащуємо рослинним маслом і злегка присипаємо борошном для того, щоб тісто не «сбегалось», поміщаємо на нього тісто-основу для піци. Промазуємо її поверхню двома столовими ложками оливкової олії.

Помідори нарізаємо скибочками середньої товщини і трохи обсмажуємо з двох сторін на сковороді з додаванням рослинної олії. Також можна їх трохи підсолити і поперчити.

Викладаємо підготовлені томати на основу для піци, розподіляючи їх рівномірно по поверхні. Потім викладаємо нарізану кружальцями сир Моцарелла, посипаємо все чорним меленим перцем і злегка підсолюємо. Листочки базиліка красиво викладаємо поверх помідор і Моцарелли. Сир Пармезан натираємо на середній тертці і посипаємо піцу. Зверху збризкуємо вийшло блюдо залишилася столовою ложкою оливкової олії і залишаємо сиру піцу в теплому місці десь на півгодини для просочення.

Випікаємо Маргариту при температурі близько 200 градусів протягом 20 хвилин до тієї миті, коли тісто всередині стане м’яким і ніжним, а зовні придбає легку хрустку скоринку.

Природно, що справжня італійська Маргарита випікається виключно в «помпейской» печі, топимой дровами зі специфічним розподілом спека, проте в домашніх умовах подібні умови для її приготування створити неможливо. Справжню Маргариту можна спробувати тільки в Італії, а у нас лише відтворити її аналоги.