Любов не накажеш. Але, в сучасному світі, так чи інакше, найчастіше сходяться і стають парами люди одного покоління, так як у їх однозначно є схожі інтереси, чимось схожі кола спілкування, якісь спільні знайомі, однакові погляди на життя. Однак, трапляється і так, що вік між чоловіком і жінкою являє собою період у 0,5 і більше років. І, на жаль, наше суспільство не завжди зустрічає такі пари з розумінням, але завжди – з деяким подивом.
Для розуміння питання про те, чи можлива сумісність в парі з великою різницею у віці, варто звернутися до історії. У різний час нормальними вважалися різні відносини. У певний період абсолютно адекватно сприймалося любовний зв’язок між дорослим чоловіком, років сорока-п’ятдесяти, і зовсім юною дівчиною. Це вважалося нормальним у першу чергу тому, що відбувся представник чоловічої статі з висоти свого досвіду зможе непогано забезпечити сім’ю, а також дати гідне виховання дітей. Крім того, така людина певною мірою заміняв дівчині батька, благословення якого було обов’язковим. З боку родичів нареченої основними мотивами позитивного прийняття таких відносин була вигода, можливість примножити свій стан або увійти в сім’ю благородного або аристократичного походження, підвищити свій соціальний статус. Однак, у таких шлюбах не так часто досягалася гармонія, адже не завжди дівчина була в захваті від подібних відносин. Але існували й успішні приклади, коли з часом подружжя знаходили спільну мову, якісь точки дотику, і при тому, досить численні. Кого-то, наприклад, гуртувала турбота про спільних дітей, а кого-то – любов до музики і театрального мистецтва.
Тим не менш, в якийсь момент, приблизно з кінця 19 століття, мода на такі відносини стала стрімко сходити на немає. Люди одного покоління під впливом світового прогресу все далі віддалялися від представників більш старшого. До середини 20 століття в середньому різниця між партнерами в шлюбі становила не більше 8-10 років. Якщо ж була велика різниця в віці між подружжям, то до цього стали ставитися з деяким нерозумінням.
Однак, трохи здивоване ставлення в суспільстві до таких парах, на щастя, ніколи не переростало в якесь негативне, і не викликало широкого резонансу, як це в наші дні відбувається, наприклад, з одностатевими шлюбами. І такий спокій, в цілому, зумовлює вільний визначення у виборі партнера в незалежності від віку.
В XXI столітті на перший план у будь-яких відносинах, як, власне, і 1000 років тому, виходять або любовні і романтичні почуття, або пошук якоїсь вигоди одним або обома партнерами.
Тому не дивно, але саме велика різниця у віці найчастіше присутня у пар другого типу. Багато сучасні молоді дівчата люблять дорогу життя – в бажанні ні в чому собі не відмовляти вони деколи заходять дуже далеко. Розкішні прикраси, новомодні девайси, зразок якого-небудь планшета від відомої американської фірми, логотипом якої є надкушене яблучко – саме заради цього багато представниць прекрасної статі вступають у відносини з дорослими і заможними чоловіками. Представників сильної статі це, в кінцевому рахунку, теж дуже приваблює, адже увагу молодої жінки завжди приємно. Нерідко такі відносини в підсумку закінчуються розлученням, адже кожен чекає від них свого, а ці очікування виправдовуються не так часто, як хотілося б представникам пари. Проте, буває, що кожного все влаштовує і відбувається одруження. Життя в такому союзі може складати по-різному, але, в кінцевому рахунку, адже не дарма в народі ходить приказка – “злюбиться, стерпиться”.
За результатами соціологічних опитувань було з’ясовано, що приблизно 86% дівчат до 30 років готові вийти заміж за людину, яка буде старше. З них приблизно 20% вважають допустимою планку в 5 років різниці у віці, 60% – в 10 років, 15% – 15 років, і близько 5% – 20 і більше років. Тобто, приблизно 1/5 частина молодих жінок не вважає різниця у віці суттєвою проблемою.
Як це не дивно, але перший тип відносин, при якому любов і різниця у віці не є якою-небудь проблемою, викликає куди більше здивованих вигуків у оточуючих. Багатьом здається, що молодій дівчині ніколи не буде цікаво з людиною середнього віку, а хлопцеві – з досвідченою дорослою жінкою. Однак, виникнення інтимних почуттів не завжди піддається логіці. У кожному є якась риса, яка приверне іншої людини. І коли відбувається так, що дві людини чимось привернули один одного – якийсь з особливостей характеру, або добре поставленою мовою, або, нарешті, приємною зовнішністю – і між ними виникла симпатія, а згодом і справжня любовна зв’язок, то стає абсолютно неважливим те, який у партнера зростання і вага, успішна у нього кар’єра, якого він віку. Адже ніхто, насправді, не дивиться в паспорт або в медичну карту при знайомстві.
Тому, ніколи не варто замислюватися про те, як поставляться до обранця або обраниці з більшою різницею у віці, родичі або просто оточення людини, який виходить заміж або одружується. Найближчі завжди зрозуміють і підтримають будь-який вибір, адже вони розуміють, що знайти підходящого у всіх сенсах людини, з яким можна було б створювати сім’ю, ростити дітей, дуже непросто. Тих же, хто намагається випробувати на міцність такі відносини, заявляючи про те, що ні до чого хорошого вони не призведуть, і взагалі не мають права на існування, подружжя повинні просто ігнорувати. Таких недоброзичливців потрібно в принципі не підпускати до своєї сім’ї, а будь-які спроби якимось чином зашкодити – припиняти самим жорстоким і рішучим способом. Приватне життя не повинна бути надбанням громадськості і предметом обговорення.
Сімейне щастя – тендітна річ, і люди з досвідом і віком розуміють це набагато чіткіше. Сплав молодості і дорослого розуміння життя може дати прекрасний союз, в якому можуть по-справжньому розкритися обидва партнера, особливо, ставлячи на перший план не тілесні відчуття, а душевні.
Люди різного віку цілком можуть бути сумісні між собою. Різниця поколінь, в кінцевому рахунку не означає гострих розходжень у розумінні світу, суспільних цінностей. Найважливіше у стосунках між чоловіком і жінкою – це любов, завдяки якій можна подолати найважчі перешкоди і позбавлення, і навіть забути про свої роках. Інтимного стану в парі – не в розумінні сексуальних відносин, а в споконвічному змісті, як здатність відчувати і розуміти близьку людину без слів, можна досягти в будь-якому віці.
