При порізі пальця або виникненні будь-який інший неглибокої рани, багатьом відразу згадується перекис водню, засіб, яким користувалися ще наші бабусі. Дійсно, цей недорогий, доступний і ефективний антисептик зручно використовувати як на відкритій місцевості, в екстремальних умовах, так і тримати вдома, під рукою, на полиці кухонної шафки.
Цей простий і унікальною склад має дезінфікуючу та дезодоруючу дію, застосовується для механічного очищення і видалення крові, гною, частинок бруду і пилу. Служить для зменшення кількості шкідливих мікроорганізмів, але не стерилізує повністю. Тому не варто сподіватися на це засіб, як основне, в разі серйозних травм. Ефект від нього носить тимчасовий характер.
Рясна піна, що утворюється при використанні перекису водню, сприяє зупинці кровотечі.

Як правильно наносити засіб?

Існує два основних способи обробки рани за допомогою перекису водню.

У першому випадку можна скористатися ватним тампоном, змоченим у засобі. Акуратно обробіть їм ушкоджену ділянку. Тампон краще всього тримати пінцетом. Так, ви уникнете можливого попадання інфекції в рану з рук. Потім можна поверх накласти марлеву пов’язку, також змочену в розчині перекису водню.

У другому випадку постраждала поверхню просто зрошується препаратом. Полийте рану тонкої струменем розчину і, при необхідності, використовуйте марлевий бинт для перев’язки.

Серед вчених існує думка, що кращими засобами для дезінфекції травми залишаються мило і вода. Саме таким чином, найкраще промивати рану. Що стосується розчину перекису водню, фахівці вбачають в його застосуванні один істотний мінус. Абразивні властивості препарату суттєво уповільнюють процес загоєння рани. Тобто, поверхня шкіри, оброблена перекисом, заживає довше, ніж якщо це було б зроблено за допомогою води і мила. Чим довше рана гоїться, тим вище ризик інфікування ззовні.