Овуляція – це циклічний процес, завдяки якому у жінки з’являється можливість зачаття дитини.

Під час овуляції яйцеклітина, яка знаходиться на піку дозрівання, залишає фолікул.

Буває, що в один цикл у жінки дозріває відразу кілька яйцеклітин.

Тоді, в разі запліднення, почнеться розвиток двійнят або трійнят.

Трапляються і зворотні ситуації, коли овуляції у жінки немає взагалі. Значить, і вагітність відбутися не зможе.

Відсутність овуляції: в чому причина?

Овуляція не завжди пов’язана з менструальним циклом. Рідко, але все ж бувають ановуляторні (позбавлені овуляції) цикли і у абсолютно здорових жінок. Відбуваються вони не частіше, ніж 2-3 рази на рік.

У жінок старше 35 років циклів без виходу яйцеклітини стає більше – до 5-7 щорічно.

Коли овуляція не настає з місяця в місяць, можна говорити про наявність серйозних збоїв в організмі. Розлади можуть бути викликані наступними причинами:

• Інфекційні захворювання (у такому разі порушується стабільність менструального циклу);
• Венеричні хвороби;
• Хронічні нервові розлади або раптові стреси;
• Генетична схильність;
• Гормональні порушення (високий рівень чоловічих гормонів, неконтрольована вироблення пролактину);
• Розлади ендокринної системи, тягнуть за собою збої в гормональному фоні;
• Порушення ваги.

Зміни в циклі овуляції можуть статися і з-за неправильно підібраних гормональних ліків, у тому числі контрацептивів і антидепресантів. Зазвичай робота статевої системи відновлюється після відміни медикаментів.

Часті ановуляторні цикли діагностуються у тих, хто відчуває постійні силові навантаження.

До цієї категорії відносяться спортсменки і жінки, чия робота пов’язана з фізичною працею.

Розлади менструального циклу і припинення овуляції буває при переїзді: жіночий організм чутливо реагує на зміну часових і кліматичних поясів.

Ознаки відсутності овуляції

Ановуляторні цикли ніяк не позначаються на стані жінки. Помітити їх вона може тільки за допомогою тестів на овуляцію або вимірювання базальної температури.

Сигналом про те, що овуляція не відбувається, буде відсутність вагітності протягом як мінімум 6 місяців ведення статевого життя без запобігання.

Прояви розладів овуляції пов’язані з їх причинами:

1 Хаотичний менструальний цикл. Повна відсутність менструацій може призвести до хронічної відсутності дозрівання яйцеклітини. Можуть траплятися нерегулярні маткові кровотечі, що Не мають нічого спільного з менструацією.

2 Дуже рясні і тривалі менструації. При ановуляції відбувається дисбаланс всієї статевої системи, з-за чого слизовий шар ендометрія в порожнині матки розростається сильніше.

3 При полікістозі або проблеми з ендокринною системою ознаки порушення помітні зовні. Проявляється вугрі ділянками на обличчі, надмірне оволосіння кінцівок.

4 Якщо причиною ановуляції став надлишковий викид пролактину (гормону, що відповідає за лактацію), можливі зміни форми молочних залоз – мастопатія.

5 Зміни в проявах передменструального синдрому. Сильно виражені больові відчуття, ПМС триває довше звичайного.

Що робити, якщо немає овуляції?

При появі будь-яких підозр на ановуляцію необхідно терміново звернутися до гінеколога.

Для виявлення причин проводиться комплексне обстеження, яке включає наступні пункти:

1 Опитування пацієнтки. Гінеколога будуть важливі всі деталі, що стосуються менструального циклу жінки: регулярність, кількість виділень, відчуття при місячних і при ПМС. Лікарю також слід повідомити про всіх хірургічних втручаннях, перенесених захворюваннях (не тільки статевої сфери).

2 Гінекологічний огляд. Лікар проведе візуальний огляд для визначення супутніх ановуляції порушень.

Може знадобитися додатковий тест на овуляцію, що дозволяє визначити рівень лютеїнізуючого гормону.

3 Лабораторні аналізи. Гінеколог призначить здачу аналізів крові, сечі, мазки піхвової мікрофлори.

Крім загального аналізу знадобиться здати кров на ВІЛ-інфекції та рівень гормонів.

Також знадобиться проведення УЗД яєчників, матки і маткових труб. Можливо додаткове дослідження щитовидної і підшлункової залоз.

Обов’язково для уточнення діагнозу і проведення обстеження у ендокринолога.

Лікування відсутності овуляції

Заходи по відновленню дозрівання яйцеклітини будуть залежати від причин, що викликають їх. Іноді для появи нормальної овуляції досить коригування харчування. Особливо це стосується випадків, коли збій стався з-за недостатньої чи надлишкової ваги жінки.

При проблемах з функціонуванням щитовидної залози лікар призначає гормональну терапію – лікування тиреоїдними гормонами.

Для нормалізації рівня пролактину також призначає гормональні препарати, але тільки при триразовому підтвердженні діагнозу. Викид пролактину в крові може бути одиничним, і в такому випадку медикаментозне лікування не потрібно.

Якщо всі можливі причини ановуляції усунені, а цикл так і не відновився, знадобиться штучна стимуляція овуляції.

Використовуються наступні препарати для лікування:

1 Клостилбегіт (кломіфен). При нормальних менструаціях застосовується 1 раз (1 таблетка) на 5 день циклу. Прийом медикаменту супроводжується УЗД-контролем росту фолікулів.

Якщо результату не було, у другій фазі доза збільшується до 2 таблеток. Можливий третій прийом, більш тривале лікування цим препаратом не передбачено.

Клостилбегіт протипоказаний при зниженому рівні естрогенів, так як їх концентрація може зменшитися під час лікування.

2 Меногон. Застосовується в ін’єкціях. Посилює розвиток яєчників, але безконтрольний прийом може призвести до їх виснаження. Протипоказання такі ж, як у попереднього препарату.

3 Пурегон. Є в продажу у вигляді ін’єкцій, врівноважує синтез жіночих гормонів. Після курсу лікування рекомендується введення гормону ХГЛ.

4 Дюфастон. Цей препарат представляє собою гормон прогестерон, синтезований в лабораторних умовах.

Його Не можна приймати в 1 фазі циклу (відразу після місячних). Один курс складається з прийому 10 таблеток – з 14 по 25 день.

Якщо під час прийому ліків відбулося зачаття, приймати його доведеться до кінця першого триместру.

Така міра необхідна для запобігання викидня.

5 Утрожестан. Натуральний аналог синтетичного Дюфастона.

Під час лікування відсутності овуляції необхідно дотримуватися таких правил:

1 Варто утримуватися від шкідливих звичок і в цілому вести активний спосіб життя. Виключається також пасивне куріння – Не можна знаходитися поряд з курящими людьми. Позитивно впливають на ефект лікування заняття спортом, пробіжки на свіжому повітрі.

2 Заборонені будь-які стреси і нервові напруги. Не варто переживати з приводу невдалої вагітності в перші місяці лікування, адже психологічний настрій допомагає організму налаштуватися на потрібний лад.

Медикаментозне лікування дуже рідко дає швидкий результат. Завагітніти в 1-2 місяць після початку прийому ліків вдається тільки 10-12% жінок, в інших випадках ефект настає після більш тривалої терапії.

Прогнози лікування ановуляторних циклів сприятливі: майже 70% жінок з таким діагнозом успішно ставали мамами.