Ваш малюк вже освоїв багато корисних навичок: навчився самостійно сидіти, повзати і навіть говорити свої перші слова.

Тепер дитина готується до нового великого досягнення – першого самостійного кроку.

І в цей період батькам потрібно бути дуже уважними до свого малюка.

Саме турбота мами і тата допоможуть дитині швидше освоїти цей важливий етап, що позначає перехід до активного вивчення навколишнього світу.

У скільки діти починають ходити?

Як і інші щаблі розвитку, початок ходьби має дуже індивідуальний характер. Педіатри визначають умовні рамки віку для перших кроків: від 9 місяців до 1,5 року. У більшості випадків дітки вперше стають у повний зріст з опорою до 8-9 місяців, а без підтримки – до 10-12 місяців.

Перші кроки, зроблені малюком до 8 місяців, повинні насторожити батьків. Адже в цьому віці м’язи і скелет малюка ще досить слабкі. А настільки сильне навантаження на хребет шкідлива для грудних дітей.

На те, коли дитина почне ходити, впливає кілька факторів:

1 Генетика. Дуже сильний вплив на початок ходіння має генетичний фактор. Якщо мама чи тато коли почали ходити пізніше визначеного терміну, то й від дитини занадто ранніх успіхів чекати не варто.

2 Підлогу і статура дитини. Дівчатка дещо випереджають хлопчиків у розвитку, а пухкі малюки починають ходити пізніше худеньких.

3 Тип темпераменту. Рухливі діти вчаться ходьбі в процесі забави: такі малюки не зупиняються на повзанні і в що б то ні стало намагаються піднятися на ніжки.

Якщо ваша дитина більше цікавиться спокійними іграми, то і ходити він стане трохи пізніше.

4 Тонус м’язів. Його потрібно розвивати з допомогою гімнастики і масажу. М’язовий тонус не з’являється сам по собі, його доведеться зміцнювати день у день. Також вправи будуть корисні для розвитку рівноваги у малюка – ще одного важливого чинника при навчанні дитини.

Як допомогти дитині навчитися ходити?

Наблизити момент появи перших кроків навряд чи вдасться, але в силах батьків посприяти розвитку цієї навички, створити сприятливі умови для навчання. Для початку розглянемо те, що ні в якому разі не повинні робити батьки на цьому етапі.

Головні «не» під час навчання малюка ходіння:

1 Не поспішайте і не нав’язуйте дитині навчання. Не варто квапити події, малюк сам відчує готовність до ходьбі. Якщо дитину ставити на ніжки насильно, то у нього можуть виникнути проблеми з формуванням опорно-рухової системи.

2 Ніякої взуття! Малюк повинен пересуватися максимально вільно. Взуття не дасть дитині відчути рівновагу, а швидше буде ще сильніше сковувати його руху.

Першу взуття для дитини варто купувати тільки тоді, коли навчання ходьбі вийшло за межі квартири.

3 Не потрібно надмірно опікати дитину. Безумовно, батьки мають якомога більше часу перебувати з малюком і бути готовими в будь-яку хвилину надати йому допомогу.

Але це не означає, що його потрібно тримати за ручку постійно. Якщо ви бачите, що малюк сам стоїть на ніжках і повільно, але все ж намагається зробити крок, перестаньте підтримувати його.

4 Не критикуйте дитину. Малюкові насилу даються перші кроки, і без падінь і ударів цей етап практично ніколи не обходиться.

Не варто загострювати увагу на невдачах дитини, а тим більше лаяти його. Негативний досвід може сильно вплинути на дитину: дитина може взагалі на деякий час відмовитися ходити.

Починати навчання слід з профілактичного масажу. Для швидкого результату краще звертатися до професійного масажиста. Лікар також покаже вам деякі прийоми, які можна виконувати вдома самостійно. Ефект від хорошого масажу може бути помітний вже через 2 тижні після першого заняття.

Вправи з комплексу оздоровчої гімнастики батьки можуть робити з малям в будь-який зручний час. Основні вправи для дітей від 9 до 12 місяців будуть такими:

1 «Ковзні кроки». Укладіть малюка на спинку, акуратно візьміть його за гомілки. Здійснюйте поперемінні згинання і розгинання, як би імітуючи ходьбу.

Поступово можна збільшувати темп, перетворюючи руху в бігові. Виконуйте згинання від 4 до 10 разів за сеанс.

2 Підіймання тіла. Малюк лежить на животі, повернений лицем до мами. В долоні дитини слід вкласти гімнастичні кільця.

Відводимо руки малюка спочатку в бік, потім повільно тягнемо вгору до рівня його верхівки. Дитина повинна сам підняти голівку і, потягнувшись за ручками, стати на коліна, а потім і на весь ріст. Це вправа досить складне, не слід повторювати його більше 2 разів.

3 Нахили тіла. Така вправа підійде тим діткам, які вже вміють стояти без опори. Поставте малюка спиною до себе, притиснувши його до грудей.

Для того, щоб не допустити згинання ніг дитини, притримуйте його коліна. Другою рукою притримуємо малюка за живіт. Перед дитиною кладуть яскраву іграшку і просимо дотягнутися до неї, зробивши нахил тулуба.

Це вправа – потужна тренування для м’язів спини, і виконувати його досить 2-3 рази.

Важливо мотивувати дитину, викликати в нього інтерес до ходьбі. Відмінними помічниками для батьків будуть яскраві іграшки, що знаходяться в кімнаті на місцях, до яких важко дотягнутися з опорою.

Також слід взяти до уваги любов дітей до наслідування. Добре, якщо у малюка є можливість спілкуватися зі старшими дітьми або однолітками, вже вміють ходити.

В той час, коли малюк вчиться ходьбі, на підлозі в дитячій можна розкидати подушки або постелити м’який килим. Це допоможе пом’якшити удар при неминучих падіннях.

Дитина ходить на носочках: що робити?

Трапляється, що перші кроки дитина робить, стоячи на носочках. Іноді діти просто намагаються привернути увагу до себе таким чином, а іноді ходьба на носочках стає ознакою нерівномірного напруги м’язів.

Малюк експериментує, шукає для себе найбільш зручний спосіб ходьби.

Якщо дитина повністю здорова, то з часом він стане ходити так само, як дорослі.

У тих випадках, коли ходьба на носочках обумовлена слабким тонусом м’язів, допоможе активна гімнастика і спеціальний масаж.

дуже рухливих діток, які постають навшпиньки з-за надлишку енергії, варто збільшити фізичні навантаження. Їм буде корисно, наприклад, плавання.

Ходьба навшпиньки – це один із симптомів дитячого церебрального паралічу (ДЦП). Якщо дитина не починає ставати на п’ятки до 2 років, обов’язково слід провести обстеження у невропатолога.

Дитина не ходить в рік: що робити?

Причини того, чому дитина не ходить у визначений термін, можуть бути такими:

1 Освоєння інших навичок. Деяким малюкам складно освоювати паралельно кілька навичок. Особливо це стосується формування мови і ходіння: якийсь із цих навиків може стати пріоритетніше іншого.

2 Некомфортні умови. Занадто тісний дитяча кімната, довге перебування в манежі або ліжечку – все це обмежує можливості дитини, не дає йому відчути свободу і впевненість.

3 Занадто довге перебування в ходунках. Не можна тримати дитину в ходунках довше 30-40 хвилин.

В ходунках дитина пасивна, він знаходиться в зручній позиції, а це просто «відбиває» його бажання вчитися далі.

4 Індивідуальні особливості. Діти з ослабленим імунітетом, які з’явилися на світ недоношеними або отримали родову травму, починають робити свої перші кроки пізніше однолітків.

Також має значення харчування дитини: якщо дитина недоїдає, то й сил на навчання у нього буде небагато.

Якщо однорічна дитина не ходить, але з задоволенням грається, їсть і взагалі проявляє звичайну активність, то приводів для занепокоєння немає. Можливо, в чомусь ваш малюк випереджає однолітків, наприклад, він вже добре вміє висловлювати свої бажання словами.

Діти, які не зробили перші кроки до 1,5 років, обов’язково повинні пройти обстеження.