Звичайний гастрит, який виникає за певних умов, сам по собі начебто не небезпечний, особливо якщо відразу ж почати його лікувати. Однак, якщо гастрит запустити, і він перейде в хронічну стадію, то може заподіяти чимало неприємностей. Атрофічний гастрит – одна з можливих різновидів хронічного, і ця форма хвороби має особливу специфіку.

В основному, діагноз «атрофічний гастрит» можна придбати, якщо вчасно не перейматися здоров’ям і не пройти курс лікування самого звичайного гастриту. Клінічну картину захворювання можна описати наступним чином. Слизова оболонка шлунку при гастриті досить сильно збуджена, і всі речовини при контакті з нею лише посилюють запальні процеси. З часом це зазвичай призводить до часткової або повної дисфункції м’яких тканин слизової та їх деформації.

Сама по собі роздратована слизова оболонка практично постійно, навіть якщо людина намагається вести здоровий спосіб життя, і їсть тільки здорову їжу. Уся справа у властивостях шлункового соку, який є досить агресивним середовищем. Але подразнення слизової не небезпечно і проходить досить швидко, за умови її здорового стану. При цьому людина абсолютно не відчуває дискомфорту.

Атрофічний гастрит характеризується досить сильним витончення виснаженням слизової; залози, що виробляють шлунковий сік, частково атрофуються, а частково – функціонують в недостатній мірі. Таким чином, при подразненні м’яких тканин, на відміну від нормального стану слизової, при атрофічному гастриті, роздратування з часом не проходить, а лише посилюється.

Про методи лікування захворювання відомо досить багато, але серед них досі немає того, який давав би стовідсоткову гарантію і достатню ефективність.

Абсолютна більшість лікарів сходяться на думках в тому, що атрофічний гастрит – це, по суті, передраковий стан м’яких тканин. Але знову ж таки, при доведенні гастриту до хронічної стадії, може постраждати вся імунна система організму.

Лише відносно недавно було доведено той факт, що процеси автоиммунного характеру можуть виникати лише в підшлунковій залозі з усіх органів, пов’язаних з діяльністю шлунково-кишкового тракту. Основну небезпеку при атрофічному гастриті являє брак імуноглобуліну, яка є прямим наслідком його виникнення.

Гормон імуноглобулін відповідає за протидію антитіл шкідливим зовнішнім елементам; при атрофічному гастриті антитіла повністю втрачають можливість розпізнавати рідні клітини організму. Таким чином, антитіла, покликані боротися із зовнішніми елементами, починають протидіяти слизовій оболонці шлунка. Часто, внаслідок постійного подразнення, вона помітно послаблена, особливо в порівнянні зі здоровою.

Отже, в результаті перебігу автоімунних процесів відбувається постійне пригнічення слизової оболонки за рахунок знищення її окремих клітин; повне витончення слизової зазвичай виникає через досить довгий період часу, але до цього все ж краще не доводити.

Додатковим негативним чинником, що прискорює процеси стоншування слизової, є їжа. Так як шлунковий сік, що виділяється для перетравлення їжі досить агресивний, то будь-яка їжа призводить до посилення запальних процесів. Таким чином, одним із чинників, що прискорюють розвиток атрофії, є їжа.

Дуже часто атрофічний гастрит не піддається лікуванню в повній мірі. Весь процес лікування зводиться до того, щоб пригальмувати розвиток атрофії і заморозити її на певній стадії.

Як лікує атрофічний гастрит і чи можна бажати це в домашніх умовах? Це рішення може приймати лише лікар, виходячи з результатів аналізів та досліджень, стадії захворювання і фізіологічних особливостей конкретної людини.

Групи ризику людей, у яких найчастіше розвивається саме цей різновид гастриту, складають літні люди і працівники хімічної промисловості. Але, будь шкідливе виробництво може послужити причиною розвитку даного захворювання.

Типовим прикладом є робота з хімічними реактивами. Постійно контактує з ними людина вдихає їх навіть при наявності захисної маски; до того ж, ніяка маска не дає стовідсоткового захисту. Проникнення ворожих організму речовин відбувається через носоглотку, потім вони частково осідають на що зустрічаються по шляху слизових оболонках, в тому числі, і на слизовій оболонці шлунка.

Наступної досить поширеною причиною виникнення захворювання стають лікарські препарати; особливо, якщо не дотримуватися умови їх прийому або приймати без призначення лікаря. До розвитку атрофічного гастриту може, зрештою, привести навіть звичайний левоміцетин.

Серед побічних ефектів, що викликаються цим лікарським препаратом, значиться не просто поява гіркого присмаку у роті і рясне слиновиділення, але в процесі всмоктування діюча речовина може стати причиною травм м’яких тканин шлунка.

Сучасна форма випуску – капсули – покликана захистити слизову від цього негативного дії. Інші лікарські препарати можуть викликати подібний ефект, особливо при недотриманні умов або доз.

Третій можливою причиною атрофічного гастриту дуже часто стають шкідливі звички. Нікотин є як раз тим речовиною, яка є каталізатором при атрофії тканин і може призвести до її виникнення. Втім, шкоду, яку завдає куріння людському організму, не можна розглядати тільки як ушкодження слизової оболонки шлунка.

Для шлунково-кишкового тракту небезпеку представляють і процеси рефлюксу. Це явище характеризується раптовим закидом вмісту кишечника назад в шлунок. Навіть не маючи медичної освіти можна зрозуміти, що рефлюкс загрожує незворотними змінами в слизовій оболонці шлунка. Відповідно, частота закидів значно підвищує ймовірність розвитку атрофії.

Харчування при атрофічному гастриті має починатися зі щадної дієти. Важка їжа при попаданні в шлунок призводить до підвищеного вироблення кількості травних ферментів. У цьому випадку, внаслідок постійного подразнення, атрофія буде поступово посилюватися, і в подальшому може стати причиною виникнення ракової пухлини. Необхідно розуміти, що шлунок хворого просто не може впоратися з важкою їжею внаслідок стоншування його слизової оболонки.

З щоденного раціону варто повністю виключити такі продукти, як жирне м’ясо, гостра їжа (наприклад, національна кухня) і приправи, різноманітні маринади, консерви і газовану воду. Кращим виходом для хворого буде повний перехід на домашнє харчування, так як їжу можна готувати власноруч. При цьому можна орієнтуватися на особисті уподобання і потреби.

Якщо їсти не хочеться їсти, то краще цього не робити, так як хворий шлунок насичується значно швидше, а перевантажень краще не допускати. Особливістю харчування при атрофічному гастриті є те, що необхідно робити перерви між останнім прийомом їжі і питвом, і ці перерви повинні становити не менше години. Зазвичай, лікарі-гастроентерологи рекомендують натщесерце є яблука.

Робити це варто наступним чином: потрібно потерти яблуко і відразу ж з’їсти отримане пюре, а наступні кілька годин краще повністю утримуватися від їжі. Корисним продуктом при атрофії виступає гарбуз і гарбузовий сік. Для додання щоденного раціону різноманітності, гарбуз можна запекти в духовці у власному соку. Сік, вичавлений з сирої картоплі, теж дуже корисний при атрофічному гастриті.