На Русі здавна вирощували агрус-ще з 15-го століття. Цю культуру в народі називають північним виноградом. При хорошій агротехніці аґрус дає стабільні високі щорічні врожаї. Це одна із самих зимостійких і невибагливих ягідних культур. На своїх ділянках досвідчені садівники отримують до 10-15 кілограм ягід з одного куща.

Плоди різної форми, а також забарвлення(зелені, білі, червоні або жовті)з чудовими смаковими якостями. Не тільки смачні ягоди, а й дуже корисні: багаті вони вітамінами, дубильні речовини, пектин, органічними кислотами, солями міді, магнію, кальцію, натрію і калію. Виводить агрус токсичні сполуки з організму, в тому числі і радіоактивні, зміцнює стінки судин.

Агрус є Самоплодность культурою і зав’язує він плоди при запиленні пилком власних квіток. Тобто навіть одна рослина агрусу на ділянці буде плодоносити. Але помічено, що при запиленні квіток пилком з інших сортів, різко збільшується зав’язування ягід. Між іншим, є ця рослина ще й раннім медоносом і в сад залучає велику кількість запилювачів.

Вибір місця і грунту для посадки агрусу

Розташовується коренева система даного чагарнику глибше, ніж у смородини, що й обумовлює його посухостійкість. Він переносить добре затінення і плодоносить на затінених частково ділянках.

У низинних частинах рельєфу не можна розміщувати агрус, так як при підвищеній вологості він уражається сильно грибними хворобами, в тому числі і борошнистою росою. Тому розташовують агрус по схилу вище, ніж інші ягідні чагарники, на освітленому, захищеному від східних і північних вітрів місці, де немає застою з холодного повітря. Повинна бути грунт слабокислою або нейтральною з рН близькою до шести.

Не виносить агрус застійних вод. Якщо по весні переувлажнен ділянку, то садити краще агрус на високі 15-20 сантиметрів гряди. Рекомендується підсипка суміші піску і компосту або просто піску під грядку для підвищення рівня, добрива аерації та розпушення грунту. Слід також враховувати, що до калію вимогливий агрус.

Для агрусу, як і для червоної і чорної смородини, кращими попередниками вважаються всілякі просапні культури, які після себе залишають грунт чистою від бур’янів і рихлою: боби, горох, рання картопля, буряк. Висаджувати добре агрус після люпину, яке застосовується на зелене добриво з запашкой його у фазі бутонізації.

Коли і як садити агрус

Садити можна агрус і навесні і восени, але кращим строком посадки є осінній(з кінця вересня до середини жовтня), так як до глибокої осені встигають прийнятися уражені рослини і утворити молоді нові корінці. Приживлюваність і ріст пагонів при весняній посадці, як правило, гірше.

Необхідно також пам’ятати, що агрус колючий, незручно полоти його, тому гарненько необхідно очистити ділянку восени перед самою посадкою від різних корнеотприскових бур’янів, в першу чергу пирію. Ранньою осінню для цього перекопують ділянку під агрус, вибираючи ретельно все кореневища бур’янів. Грунт після перекопування вирівнюють ретельно граблями з металевими зубами, розбиваючи при цьому всі грудки землі.

Для осінньої посадки ями під агрус за 2-3 тижні викопують до посадки, щоб встигла грунт осісти. Копають ями шириною і глибиною 50 сантиметрів. Кладуть верхній родючий шар в одну сторону, неродючий(нижній)-в інший бік. Потім додають в родючий купку 40 грам сірчанокислого калію, 50 грам подвійного суперфосфату, 8-10 кілограм добре перепрілого гною або перегною. Гарненько перемішують всі компоненти. Вистачає цих добрив рослинам на цілих три роки. Якщо глинистий грунт, то додають в яму одне відро річкового грубозернистого піску.

Застосовують для посадки здорові, чистосортні однорічні або дворічні саджанці, які розташовують добре розвиненою структурою(з корінням довжиною не менше 25-30 сантиметрів), а також наземну частину з трьох-чотирьох сильних пагонів. При посадці подібних саджанців, раніше вступають рослини в плодоношення. У саджанців перед посадкою видаляють підсушені або пошкоджені частини гілок і коренів. Замочити можна коріння на одну добу в органічних рідких добривах: на п’ять літрів води три-чотири столові ложки гумату натрію. Коріння після цього швидше приживаються.

Садять рослина прямо або трохи з нахилом із заглибленням кореневої шийки на 5-6 сантиметрів нижче рівня грунту. Стежать, щоб добре розплавлені були коріння. Потім, за стволик, тримаючи рослина, засипають коріння грунтом. Кинуту землю на коріння ущільнюють поступово. Саджанець при цьому потряхивают злегка, щоб рівномірно заповнила земля всі порожнечі навколо коренів.

Після того як яма засипана, рослину слід полити, приблизно на яму відро води, а після простір під кущем мульчують перегноєм або сухим торфом шаром в два-три сантиметри, щоб випаровування вологи зменшити і не допустити утворення кірки. У саджанця після посадки обрізають пагони, над поверхнею грунту залишаючи 5-6 нирок.

Агрус на великих плантаціях садять рядами, з відстанню в ряду 1-1,5 метра, а між самими рядами в три метри. Настає активне плодоносіння даної культури на 3-4 рік після посадки і триває протягом 10-15 років.

Обрізка і формування куща агрусу

При своєму розвитку агрус дає досить багато молодих пагонів, які призводять до загущення куща, тому вкрай необхідні формування і обрізка куща. Крім того, викривляються гілки агрусу з ягодами і направляються їх верхівки вниз, що вимагає також обов’язкової формує обрізки.

Кращим строком обрізки кущів є весняний період, до того моменту поки ще не відбулося розпускання бруньок. Оскільки нирки у агрусу розпускаються рано, то і період здійснення обрізки значно скорочується. Тому доцільно частину робіт з обрізки перенести на осінній період. З ранньої осені в даному випадку(відразу після збору врожаю)і до настання зими старі видаляють пагони, вирізаючи біля самої основи їх. Проводять навесні подальшу обрізку.

Щорічно для формування куща залишають 3-4 сильних втечі, які виростають рівномірно з різних місць у підстави куща, а всі молоді загущающие пагони, викривлені та поламане гілля вирізують. Сформований кущ агрусу повинен розташовувати від 10 до 16 різновікових гілок. Триває формує обрізка і в подальшому. Вирізають восени все гілки старше 7-8 років. Відрізняються вони темним кольором, сильним викривленням гілок вниз і слабким їх плодоношенням. Пониклі сильно гілки обрізають над ниркою, спрямованої в необхідному напрямку або вгору. Якщо ж є на гілці хороший втечу, то не його довжину вкорочують.

Доводиться іноді мати справу з давно запущеним, але досить здоровим рослиною. Як правило, такий агрус загущен різними прикореневими пагонами, у нього верхівки поникающих гілок не тільки торкаються землі, а й вкорінюються. Для повного оновлення такого запущеного куща видаляють ранньою весною прикореневі пагони, проріджують гілки, щоб зняття ягід зробити легше, і вкорочують всі пониклі гілки. Рослина після цього буде плодоносити рясно на торішніх необрізаних приростах. Як тільки закінчиться плодоношення, видаляються ці прирости, щоб стимулювати утворення молодих нових пагонів.

Формування агрусу на штамбі

Красивий за формою і зручний для догляду кущ виходить при формуванні агрусу на штамбі. При подібному способі формування куща полегшується набагато і збір урожаю з колючих форм агрусу. На кущі для формування на штамбі залишають одну зростаючу вертикальну гілку.

При вирощуванні обрізку агрусу проводити в штамбової формі зручніше і швидше. Направлена обрізка на створення і підтримку округлої і трохи звисає крони з різновіковими гілками. Отримують штамбовий агрус з розплідника в кроні з трьома-шістьма гілками. Мінімально вкорочують центральну гілку, а інші гілки сильніше обрізають. Короні надається тим самим округла форма. До 4-5 років досягає крона нормальних розмірів, і полягає обрізка у видаленні найбільш старих гілок. Однорічний приріст в даний період на старих гілки не вкорочують.

Вирощування агрусу на шпалері

Також успішно можна вирощувати агрус на дротяної шпалері. Шпалера, як і штамбова форма аґрусу, досить декоративна, для збирання ягід зручна і догляду, а також забезпечує високу якість ягід. Рослини при посадці розміщують на відстані 1-1,2 метра одне від іншого в площині шпалери. Повинен мати кожен кущ не менше чотирьох гілок. Вони знизу можуть відходити і від одного кореня.

веерообразному розмістивши кущ, і до нижньої дроті шпалери підв’язавши, далі направляють вертикально їх зростання. Проводять обрізку ранньою весною до початку вегетації або після закінчення вегетації. Обрізка в перший рік зводиться до укорочення всіх гілок, які розташовані близько до поверхні грунту. З відросло протягом літа відбираю 4-5 найсильніших пагонів, а інші видаляють. Підв’язують інші пагони до дроту і вкорочують злегка.

На наступний рік рано навесні підв’язують ці гілку, не скорочуючи, до другої дроті. Бічні розгалуження, якщо дуже довгі вони, вкорочують таким чином, щоб загальна ширина шпалери не перевищувала одного метра. Через 6-7 років кущ омолоджують, здійснюючи вирізку старих гілок, їх замінюючи однорічними. Щорічно молоді пагони видаляють, які відростають з кореневої шийки.

Догляд за агрусом

Складається догляд за агрусом в розпушуванні, поливі, підгодівлі, обрізки, боротьбі з хворобами, шкідниками і бур’янами. Проводять обрізку агрусу в період спокою: ранньою весною чи пізньою осінню. Бажано зрізи діаметром понад 8-10 міліметрів замазати варом. Для боротьби зі шкідниками та хворобами на початку квітня рано навесні, по снігу, поливають кущі агрусу окропом з лійки, через розпилювач обов’язково. Необхідно в травні порихліть навколо кущів грунт і провести під ними, якщо необхідно, підгодівлі калійними і азотними добривами або гнойовим розведеним настоєм по периметру крони куща і відступивши трохи далі.

Плодоносить кущ агрусу 10-15 років і більше і з грунту виносить значну кількість поживних речовин. Тому щоб отримати стабільно високі врожаї необхідно щорічне внесення мінеральних і органічних добрив: на піввідра компосту: 25 грам сульфату амонію, 25 грам сірчанокислого калію, 50грам суперфосфату. Під плодоносний рясно великий кущ збільшують удвічі норму добрива. Грунт під кущем слід рихлити, закладаючи при цьому добрива, грунт перекопати за межами добрива, не пошкоджуючи при цьому коріння. Після цвітіння і через ще два-три тижні здійснюють підгодівлю розчином коров’яку(1: 5)з розрахунку на кущ 5-10 років.

У спекотну, посушливу погоду потрібно стежити за вологістю грунту. Слід кущі агрусу поливати під корінь, знижує це захворюваність рослин. Поливати рослини не можна методом дощування, особливо холодною водою.
Для того щоб більш великі отримати ягоди десертного агрусу здійснюють додатково ранньо-річну обрізання зелених м’яких пагонів, які для росту не потрібні. Залишають на них 5-6 листків і в кожній кисті по одній ягоді. Можна за рахунок цього прийому отримати вельми великі плоди агрусу. Спалюють обрізання гілки для отримання золи або укладають їх в компостну купу.

У агрусу плодові бруньки закладаються в другій половині літа. Отже, збираючи врожай, необхідно пам’ятати і піклуватися і про врожай наступного року, тобто забезпечити і в цей період кущі харчуванням і вологою.