дохідливо, житейська тлумачення поняття «комплекси» зводиться до того, що людина, опиняючись в якійсь простій ситуації, раптом затискається, виявляючи несвідомий страх або незрозумілу оточуючим боязкість. Пояснити свою поведінку у неї часом не виходить, а якщо розібратися, то витоки обов’язково знайдуться – в ??давним-давно сталися події або в особливостях виховання.

Не так багато людей беззастережно задоволених своєю зовнішністю, тому нескладно уявити, що якийсь індивід, подивившись вранці в дзеркало, виявляє там фізіономію, зовсім не схожу на ідеал. Для когось це стане лише приводом подумки усміхнутися й, залишивши думка про власну недосконалість у того ж дзеркала, спокійно піти на роботу. Але є й особистості, у кому подібна думка не випаровується з часом, а йде вглиб, витісняється в підсвідомість. Таким способом, «витісненням», психіка захищається від роздратування. Здавалося б, неприємність позаду і вже забулася, але в підсвідомості думка свербить, як муха в банку, намагаючись всіма силами вирватися. Психіка, що знаходиться весь час в напрузі, грає роль банки з кришкою, якій доводиться витримувати удари б’ється всередині думки. Наскільки довго може тривати такий внутрішній конфлікт, коли людина не дружить сам з собою, залежить від кількості загнаних у підсвідомість прихованих страхів або, як ще їх називають, комплексів.

З часом напруга наростає, і при досягненні точки кипіння обов’язково знаходиться жертва, на кого вихлюпується потік копівшегося в підсвідомості страху. Якщо доведший психіку до вибуху комплекс стосується проблем із зовнішністю, то ближньому належить дізнатися, що він огидно потворний. Якщо людина не впевнена у своїй професійній компетенції, і думка про це не дає спокійно жити, то товаришам по службі бідолахи потрібно бути готовими до гучних звинувачень в непрофесіоналізмі.

Пара виходить, обдаючи інших людей, а скинувшись напруга людині стає легше. Він височить у своїх очах, принижуючи інших. Він – чудовий, а ось світ навколо моментально стає чорно-білим. І внутрішні проблеми людини трансформуються в міжособистісні конфлікти.

Це теж своєрідна техніка захисту психіки, коли відбувається «проекція» власних комплексів на інших.

За таким виплеску, по проекція можна судити про природу прихованих у підсвідомості страхах, щоб усвідомити і почати від них звільнятися.

Чи потрібно позбавлятися від комплексів?

Робити це просто необхідно, адже комплекси здатні значно обмежувати і життєві пріоритети, і то доступне життєвий простір.

Насамперед, комплекси сильно знижують впевненість у собі, а згодом і якість життя. Людині важко зважитися на які-небудь вчинки, підозрюючи оточення у ворожості. І чим більше внутрішніх протиріч, ніж важче бути в ладу з собою, тим більше стає у світі чорного. Вороги, буквально оточують.

Неусвідомлені самою людиною страхи можуть бути прекрасно розпізнані оточуючими. І, найчастіше, знаходяться маніпулятори, що використовують чужі комплекси, немов важелі, для управління особистістю.

Як розпізнати у себе закомплексованість

Щоб успішно боротися з ворогом і перемогти, насамперед, його важливо знати. Для цього потрібно постаратися розпізнати всі власні комплекси і постаратися їх зрозуміти.

• Якщо негативні емоції спалахують в людині у відповідь на чиюсь зовнішність, мова, манеру поведінки чи іншу дію, причому все це відбувається на тлі боязні власної ущербності, то можна сміливо говорити – це реакція на комплекси. Причому людина може боятися абсолютно марно. Об’єктивно у нього все в порядку, але подолати панічний страх йому не під силу. Наслідки вже відомі. Один за одним включаються два способи захисту психіки. Витіснення, коли людина поводиться по шаблону «Це не я», і проекція, що переносить страх на оточуючих «Це вони».
• Якщо вільні або мимовільні докори, обвинувачення або інші нападки вибивають з колії, засмучують, обурюють або ображають і не дають довго заспокоїтися, то такі «пропущені удари» – знову ж прояв комплексів по відношенню в собі.
• Люди впливають на поведінку і світогляд один одного. Це відбувається не обов’язково з дурний метою, взаємодія – річ буденна і необхідна. Але якщо людина відчуває, що існують «кнопки», натиснувши на які можна гарантовано отримати його негативну, при закидах, або позитивну, при похвалі, реакцію, то мова може йти про приховані в підсвідомості комплексах.
• Зрозуміти, як діє це нажимание, можна на прикладі дуже відомих «кнопок». Вигук «Та яка ти мати!» Викликає почуття провини, образи чи приниження у жінки, які вона може вилити, наприклад, на чоловіка: «Ти – не мужик!». Якщо під цими фразами-кнопками є визріваючий нарив прихованого страху, то він обов’язково прорветься, обдавши хвилею емоцій оточуючих. Або, як було в прикладі, породить нові натискання на «кнопки». Якщо ж людина впевнена в собі, не боячись бути ураженим, то, скільки не натискайте на кнопку, гостра реакція не послідує.
• Іноді комплекси можна розпізнати в прояві крайнощів. Наприклад, якщо людина отримує вже четверте вищу освіту, так і не почавши працювати, це може бути проявом не щирою потягу до знань, а боязню виявитися незнаючим і некомпетентним в середовищі фахівців. Таким же чином реально, підчас, виявити комплекс у людини заводить нескінченні сексуальні знайомства, не перетворюватися на постійні зв’язки.

Після аналізу способу мислення та існування можна скласти власний список комплексів, які заважають жити.

Як боротися з комплексами

• Усвідомлення, що комплекси є, не вирішує проблеми, але його вже можна вважати маленькою перемогою над собою і відправною точкою для початку боротьби за власну свободу.
• Список існуючих комплексів складений. Вони є, але відтепер стають підконтрольні. А це означає, що при натисканні кимось на больові точки, що не послідує спонтанної реакції, як було раніше. Що спроба маніпуляції емоціями і поведінкою зірветься, і з часом при повторенні ситуації, не отримуючи результату, маніпулятор змушений буде відмовитися від впливу на людину за допомогою підсвідомих важелів.
• Важливо усвідомити власну цінність, а, вірніше, цілісність і унікальність особистості, схожою з алмазом. Людині властива вся гама почуттів і якостей: чуйність і байдужість, розум і дурість, сердечність і душевна скупість, доброта і злість, простодушність і розважливість. Як птах не зможе втриматися в повітряному потоці на одному крилі, так і людина не зможе повноцінно жити, користуючись лише половиною якостей.
• Щоб протистояти зовнішньому світу і повноправно в ньому існувати, необхідно користуватися двома крилами, підлаштовуючись до ситуації . Відростити і навчитися користуватися відсутньою якістю-крилом можна і потрібно, але і забувати про розвиненому другому крилі, що є безсумнівним достоїнством, не варто. Головне, зберігати вірність собі і впевненість у безцінність особистості – діаманта, яким людина і є. Допоможе в цьому «проекція». На всі людські якості можна подивитися з різних точок зору. Упертість можна назвати завзятістю, скупість – ощадливістю, а звинувачення в дурості виявитися проявом безпосередності і простодушності.
• Щоб перевірити себе на міцність і перемогти страх потрібно подивитися на нього зблизька. Таке дійство іноді називають карнавалом комплексів. Яскраві переживання на межі стресу, коли людина опиняється наодинці зі персональними страхами, часом виявляються мильними бульбашками – найвірніший спосіб відчути себе героєм, у якого за спиною потужна підтримка – власні міцні крила. Як приклад, можна навести перемогу над природним страхом. Дорослий, вперше стрибає з парашутом, або дитина, яку мама вмовила скотитися з гірки – обидва долають страх, щоб потім ще і ще раз випробувати бажання закріпити перемогу.

Підсумок вищесказаного в тому, що маючи в підсвідомості страхи по відношенню до себе, комплекси, не варто їх заганяти вглиб і чекати емоційних вибухів, які не принесуть нічого доброго. В обмін на короткочасне душевне полегшення розгораються міжособистісні конфлікти. І емоційний витіснення страху, і його проекція на інших людей – причини сварок з близькими, взаємних звинувачень і маніпуляцій.

Розуміння причини і способів боротьби з проявом комплексів – це початок шляху до звільнення від них. І починати рухатися по цій дорозі потрібно негайно.

Поширені комплекси

При всій широті палітри людських якостей найпоширеніших комплексів не так вже багато, як цього можна було очікувати.

• Комплекс неповноцінності. Обгрунтовано комплекс називають найпоширенішим у світі. Схильні йому люди мають занижену самооцінку, сумніваючись у своїх якостях і уміннях. Як кажуть психологи, цим людям важко протистояти навіть найменшої критики. Будь-яке, саме невинне зауваження може сприйматися, як вирок або діагноз, і викликає вибух негативних емоцій. Така сприйнятливість проявляється не тільки у відношенні критики. Які не вірять в себе люди піддаються сильному впливу чужої думки, що позначається і на складності формування життєвої позиції індивіда.

  При цьому, володіючи комплексом неповноцінності, людина насправді не має будь-яких недоліків, а лише придумує неіснуючі страхи.

  Ускладненням комплексу неповноцінності можна вважати комплекс Квазімодо, коли людина постійно знаходиться в процесі самоаналізу, відшукуючи в собі все нові недоліки.

  Знівелювати, а потім і перемогти комплекс можна, звернувшись за допомогою до психолога. Фахівцеві буде простіше визначити причини страхів і знайти методи боротьби з ними. Крім того, потрібно прийняти на озброєння дуже просту пораду – не пускати в душу несправедливі докори і критику.

• «Я товста!». ? Знайти жінку, котра зізналася б в нестачі ваги, практично неможливо, зате впевнених, що їм необхідно позбутися кількох кілограмів, більшість. Боротьба з вагою йде з використанням всього спектру озброєння. І це не тільки спортзали, відмова від нездорових звичок та рекомендації дієтологів.

  У хід йдуть поради подруг, жінки готові харчуватися одним кефіром і гречкою. Можна терпіти масаж і обгортання, ревно жувати імбир, запиваючи його зеленим чаєм і намагаючись втиснути відображення в дзеркалі в якийсь ідеал, про який відомо тільки самої дамі. Подібна непримиренна боротьба із зайвою вагою, коли питання «Я товста?» Стає твердженням, плавно переходить у війну з собою.

  А значить, пора серйозно задуматися над питанням, що займатися потрібно не фігурою, а самооцінкою, яка у жінки значно знижена. Це і призводить до бажання постійно порівнювати себе з іншими, знаходячи в них одні тільки гідності, а в собі – недоліки. Якщо розгорнути свою модель поведінки на 180 градусів і почати культивувати власні гідності, то й проблема з вагою зійде нанівець.

• Комплекс жертви.Попадая в неприємну ситуацію або біду , люди вибирають різні шляхи. Хтось мобілізує всі сили, щоб подолати труднощі, а комусь виявляється простіше звинуватити близьких або весь світ у трагедії. Виражається така захисна реакція в потоці негативу з метою вигородити себе і примусити оточуючих визнати людину невинною жертвою і викликати до себе жалість.

  Підчас така поведінка, що змушує інших мучитися, доставляє уявної жертві задоволення. Психолог повинен вирішити цей конфлікт і допомогти «жертві» подолати комплекс.

• Комплекс маленького члена. ? Класичний чоловічий комплекс, коріння якого в особистісному плані часто йдуть ще в дитинство або юність. А крім того тут сильні архаїчні, практично, первісні погляди, коли чоловіки з великими геніталіями вважалися більш мужніми і пріоритетними з погляду продовження роду.

  Сьогодні таку позицію підтримує, зокрема порнографічна індустрія, де актори підбираються саме за цим принципом. Але ж потрібно враховувати, що сприйняття розмірів може бути суб’єктивним. У м’язистих чоловіків великої статури або огрядних людей геніталії виглядають менше, такими не будучи.

• Комплекс Аліси в країні чудес. ? Такий комплекс розвивається у дівчаток, яких надмірно люблячі батьки довго оберігали від будь-яких трудностей.Беззаботное легке дитинство перетворює життя виросла «Аліси» в нескінченні пошуки принца, повітряного замку і всіляких чудес. Якщо вчасно не звернутися до психолога, то казка потихеньку стане страшною і для самої жінки, і для оточуючих.

• Комплекс Дон Кіхота.Подобно літературному герою, інфантильні, психологічно незрілі чоловіки схильні бачити в коханих жінок якийсь ідеал. Крах такого способу буває раптовим і дуже гірким. Винячи у подіях жінку, «Дон Кіхот» може дійти до насильства по відношенню до невинною в його стані супутниці.